Подорож…

Купив квиток на літак з Варшави в Братиславу за 11.18 доларів на 10 січня. Тепер треба було підібрати оптимальний маршрут до Варшави. Купив квиток на поїзд з Коломиї до Ковеля за 3.66 доларів на 8 січня і купив квиток на автобус з Ковеля до Любліна за 7.53 доларів на 9 січня, квиток з Любліна до Варшави вирішив купляти коли буду в Любліні. До Ковеля з Коломиї їхав всю ніч, спав на верхній боковій полці. У Львові багато людей повиходили, появилось багато вільних місць, провідник казала мені щоб я перейшов собі на нижню полку, але я не захотів. Автобус, яким я їхав з Ковеля до Любліна був заповнений пасажирами, було тісновато і не було інтернету. На кордоні ми дуже довго стояли. Нам сказали що якщо поляки знайдуть у нас м’ясо то треба буде платити штраф. Ми взяли свої речі і пішли на перевірку, у більшості пасажирів сумки дуже ретельно перевіряли. Хоча всі пасажири чули попередження про штраф, хтось подумав що може пронесе…, наш автобус на довго затримали поки розбиралися з пасажиром у якого знайшли м’ясо.
У Любліні я купив квиток до Варшави за 2.88 доларів на polskibus, вибрав місце на другому поверсі.

У автобусі було багато вільних місць, був інтернет, розетки, туалет. Я перезувся в тапочки.

Автобус приїхав до метро Wilanowska, коли я підійшов до метро, метро закрилось. Я зайшов в міський автобус і під’їхав в сторону центру до вільного вай-фай, там я зайшов в Інтернет і на booking забронював хостел, після чого з допомогою карти Гугл я пішов пішки біля 2 км до хостелу.

Обід дня (не в хостелі):

Дивіться фото Варшави тут.

Коли я вже сидів в літаку, нас евакуювали і привезли назад в аеропорт. Тепер написано: Opóźniony

Потім рейс було скасовано… Мене поселили в готель на 2 ночі.

Номер мені дуже сподобався. Сніданок також сподобався.

Сніданок – шведський стіл. Другого ранку я взяв:

Хостел в Братиславі:

Сніданок в хостелі:

Захотів залишитись в цьому хостелі ще на одну ніч, але вільних місць уже не було.

Замок Братиславський Град (Bratislavský hrad)

Modrý kostol

Більше фото Братислави тут.

Поселився в новому хостелі

Чай і не тільки чай в хостелі:

Сніданок в хостелі:

Купую у Flixbus квиток за 9.84 доларів до Будапешта на вечір. До вечора є ще багато часу. Після обіду:

іду пішки в Австрію. Це вже 9 країна в яку я ходив пішки.
На австрійському кордоні стояли два прикордонники, вони мені щось сказали, я відповів: хелоу, потім зупинився і сфотографував:

і пішов дальше. Я в Австрії! Іду, іду і тут їде машина, зупиняється, виходять ті два прикордонники, щось мені кажуть, дивляться в мій паспорт. Я їм кажу: ноу анденстент ю, ноу інґліш. Тоді один з прикордонників витягує свій смартфон, і дальше говорять зі мною з допомогою Гугл-перекладача. Зараз я напишу як приблизно відбувався наш діалог, може вони щось інше хотіли мені сказати, я пишу те що я зрозумів і те що я хотів їм сказати.
Прикордонники:
- Там кордон.
Я:
- І що?
Прикордонники:
- Незаконний перетин кордону.
Я:
- Чому?
Прикордонники:
- Нелегально перейшов кордон.
Я:
- Чому нелегально? Паспорт у мене є.
Прикордонники:
- Чого ти ідеш в Австрію?
Я:
- Турист.
Прикордонники усміхаються, потім кажуть:
- Ти не можеш переходити кордон в будь-якому місці, де захочеш.
Я показую їм на своєму планшеті карту Гугл, яка показувала куди мені іти.
Прикордонники:
- Сюди тобі не можна іти.
Я ще раз показую їм карту Гугл:
- Мене так карта Гугл веде, я тут не винуватий, претензії до Гугл.
Прикордонники усміхаються і показують щоб я ішов дальше.
Я пішов, прийшов у село Кіттзе, де все чисто, акуратно, гарно. Хочеш свіжу газету почитати, кидаєш монети і береш газету:

Більше фото з Кіттзе тут.

Повертався в Братиславу з Кіттзе поїздом, за квиток заплатив 5.29 доларів. Потім їду ще міським автобусом до автовокзалу і якраз встигаю на автобус до Будапешта. Через 2 години 50 хвилин їзди в комфортному автобусі і я в столиці Угорщини, на вулицях сміття, купи викинутих ялинок, в підземних переходах бомжі окутані ковдрами.

Сніданок в хостелі:

Річка Дунай

Будівля парламенту Угорщини

В Будапешті я ночував кожну ніч в іншому хостелі.

Вечером мені написав брат Laszlo:
Hi Nikolaj, how was your day? Can you come to the church meeting tomorrow at 5 pm? It would be great to meet you. This meeting has two parts: singing for an hour, then prayer for another hour.
Я відповів:
Hi Laszlo! Good. Yes, I think I can come. Someone from the saints knows Russian?
Брат Laszlo:
There will be saints who know a few words. And we can also use Google translate.

Сніданок в хостелі:

На лавці сидить ворона

Більше фотографій Будапешта тут.

З братом Laszlo:

Сніданок в хостелі:

Їду в столицю Австрії.
У Відні ночую в хостелі одну ніч.

У Відні дуже багато мігрантів, більшість з них скоріш за все з Сирії.

Палац Бельведер:

Більше фото Відня тут.

Купив квиток на polskibus до Катовіце. Коли заходив в автобус побачив що в нього заходили дві жінки які їхали до Кракова. В автобусі було всього декілька пасажирів. Коли автобус приїхав в Катовіце я прокинувся від оголошення про те що ми приїхали в Катовіце, це було дуже рано, біля 5 години ранку, я подивився у вікно, там було темно, в автовокзалі не було світла, я дуже не хотів виходити з автобуса. І нім я перезувся, змотав зарядні пристрої, одягнувся, то автобус поїхав і я не встиг вийти.
З Кракова я поїхав в Ряшів, з Ряшова поїхав у Перемишль.
Потім забронював на BlaBlaCar попутку до Львова (ця поїздка мала коштувати 100 гривень) і написав водію, наша переписка:

- Добрий вечір!
Забронював на блаблакар поїздку з Вами.
- а якщо швидше виїжати ? вам підходить
- Так, навіть вже.
Я на вокзалі зараз сиджу.
- я тільки зі львова буду виїжати
черги нема десь за 2-2.5 години буду
- Зі Львова? Мені до Львова.
- та я зразу назад.в мене 5 день, мушу машигу перегнати
- Ясно, тоді я чекаю.

- а на медику часом маршрутки ще не їздять?.
- Зараз піду подивлюсь, буду поза зв’язком, бо тільки через вай-фай у мене зв’язок.

- я вже на кордоні.
- Я в автобусі, їду в Медику.
- вже виїхав буду біля юедронки
- В Медиці?
- так

Проїзд до Медикі коштував 2 злотих, але у мене не було злотих, я сказав водію автобуса що у мене нема злотих і дав йому долари, він узяв.
Я приїхав в Медику, знайшов супермаркет “Biedronka”, але я не міг знайти біля нього свого водія. Там були українці, які казали щоб я їхав з ними, я відповів що я уже домовився з іншим, тільки не бачу його тут і не можу зайти в Інтернет. Тоді один з українців подзвонив моєму водію. Мій водій сказав що він в черзі на кордоні, його машина чорний Vito і що він включе аварійне світло. Перейти кордон я не зміг, мені не дозволили, це автомобільний перехід, пішоходам не можна. Я вернувся назад до “Biedronka”, українці які там шукали пасажирів сказали що вони заплатять мені 120 гривень за те щоб я поїхав з ними. Так як зв’язку з моїм водієм у мене не було і він два рази порушив домовленість, то я вирішив поїхати з ними. Ми дуже довго переїжджали кордон. Коли уже проїхали кордон, тоді водій роздав пасажирам по 120 гривень. Скоро всі пасажири повиходили, мене довезли до автовокзалу у Львові, це було біля 2 години ночі. З автовокзалу я поїхав до залізничного вокзалу на таксі за 100 гривень, звідти я поїхав поїздом до Івано-Франківська за 2.28 долара.